Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таке визначення адміністративного проступку містить такі його ознаки:

■ протиправність;

■ винність;

■ діяння;

■ особливий об’єкт;

■ адміністративна караність.

Протиправність означає, що існує норма

законодавства, яка забороняє таке діяння. Вчинення такого діяння є порушенням права. Якщо відсутня норма, яка забороняє діяння, то воно не може визнаватися адміністративним проступком.

Винність передбачає наявність в особи психічного ставлення до діяння та його наслідків у формі умислу чи необережності.

Адміністративний проступок — діяння, яке може бути як активним (дія), так і пасивним (бездіяльність). Наприклад, куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом (стаття 175-1 КУпАП) — це дія, а ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам (стаття 124-1 КУпАП) — це бездіяльність.

Законодавець визначає й особливий об’єкт адміністративного проступку: громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління. Перелік означених загальних об’єктів не є вичерпним. Конкретні об’єкти, посягання на які дозволяють кваліфікувати діяння як адміністративне правопорушення, визначені статтями 41—212 КУпАП та іншими законами України.

Адміністративна караність передбачає наявність у законодавстві прямої вказівки на адміністративну відповідальність за конкретне діяння. Якщо особа вчиняє діяння, за яке не передбачено адміністративну відповідальність, то таке діяння не визнається адміністративним проступком.

Лише за наявності всіх зазначених ознак діяння особи може бути кваліфіковано як адміністративний проступок.

вАжливо! Адміністративний проступок слід відрізняти від злочину. адміністративний проступок відмежовується від злочину меншим ступенем суспільної небезпеки. Так, крадіжка може визнаватись як адміністративним проступком, так і злочином. Це залежить від вартості майна, яке викрадено. викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на сьогодні ця сума дорівнює 176 грн 20 коп). Отже, крадіжка майна, вартість якого становить до 176,2 грн, — це адміністративний проступок, а крадіжка майна, вартість якого перевищує 176,2 грн, — злочин.

Склад адміністративного правопорушення (проступку) — передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Виокремлюють чотири елементи складу адміністративного правопорушення: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона.

Об’єкт адміністративного правопорушення — це те, на що воно посягає, тобто відносини, які охороняються адміністративним правом.

Об’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення — це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Вона містить у собі такі ознаки:

■ протиправне діяння — дія чи бездіяльність;

■ шкідливі наслідки діяння;

■ причинний зв’язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що настали;

■ час, місце, способи та засоби вчинення правопорушення.

Протиправне діяння є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони, усі ж інші ознаки є факультативними.

Час, місце, способи та засоби вчинення правопорушення стають обов’язковими елементами складу адміністративного правопорушення, якщо ці елементи зазначені в нормі законодавства. Наприклад: куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях (частина 3 статті 119 КУпАП) — визначено місце.

Суб’єктами адміністративних правопорушень можуть бути фізичні та юридичні особи. Фізичні особи несуть адміністративну відповідальність, якщо досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річ-ного віку.

Існують і так звані спеціальні суб’єкти, до яких належать військовослужбовці, поліцейські,

а також інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів; неповнолітні (особи віком від 16 до 18 років); іноземці; службові особи; батьки або особи, які їх замінюють, тощо.

Суб’єктивна сторона — це сукупність ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення. До таких ознак належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Вина — психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.

ВАЖЛИВО! вина — обовязкова ознака суб'єктивної сторони. немає вини — немає правопорушення.

Мотив і мета адміністративного правопорушення — факультативні ознаки суб’єктивної сторони.

Мотив — внутрішнє спонукання, яким особа керувалася під час вчинення правопорушення.

Мета — результат, якого прагне досягти особа внаслідок вчинення правопорушення.

Ці ознаки можуть бути обов’язковими, якщо вони зазначені в нормі законодавства. Наприклад: використання засобів зв’язку з метою, що суперечить інтересам держави, із метою порушення громадського порядку та посягання на честь і гідність громадян (стаття 148-3 КУ-пАП) — визначено мету правопорушення.

Слід запам’ятати, що лише наявність усіх обов’язкових ознак надає можливість визнати діяння адміністративним правопорушенням.

1. дайте визначення адміністративного проступку та назвіть його ознаки. 2. розкрийте зміст кожної ознаки адміністративного проступку. 3. поясніть, у чому полягає головна відмінність адміністративного проступку від злочину. 4. у статті 9 купАп одним з об'єктів адміністративного проступку названо власність. деякі правники вважають, що об'єктом адміністративного проступку є не власність, а право власності. доведіть або спростуйте істинність цього твердження. 5. дайте визначення складу адміністративного правопорушення. 6. назвіть елементи адміністративного правопорушення та дайте визначення кожного з них. 7. на

звіть об'єкти адміністративних правопорушень залежно від рівня узагальнення. 8. адміністративне законодавство в ряді випадків визнає безпосереднім об'єктом предмет посягання. поясніть, чому це не суперечить положенню, відповідно до якого об'єктом правопорушення є суспільні відносини. 9. назвіть суб'єктів адміністративного правопорушення. 10. назвіть і стисло охарактеризуйте ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення. 11. визначте, чи можуть час, місце, способи та засоби вчинення правопорушення, а також його мета виступати як кваліфікуючі ознаки правопорушення.

Це матеріал з підручника Правознавство 11 клас Лук’янчиков